Цього літа ліцеїсти 9-ТІ1 та 9-М2 класів разом із класними керівниками Світланою Заремблюк та Людмилою Завадюк здійснили захопливу подорож до чарівного Закарпаття. За чотири дні ми побачили середньовічні фортеці, мальовничі водоспади, величні гори та атмосферні вулички старовинних міст. Кожен день був наповнений незабутніми спогадами та емоціями.
Подорож розпочалася з Мукачева — давнього міста, яке поєднує в собі карпатську душу та центральноєвропейську архітектуру. Найбільше вразив замок Паланок, що височіє на пагорбі над містом. Тут ми ніби перенеслися в часі: масивні кам’яні мури, вежі, вузькі проходи, бастіони, історія про оборону фортеці — усе це затамовувало подих. Особливо захопила легенда про княгиню Ілону Зріні, яка героїчно боронила замок від австрійських військ протягом трьох років. Усі наші позитивні емоції ми закріпили в аквапарку «Карпатія», де насолодилися басейнами, гірками й навіть соляними шахтами.
Після Мукачева маршрут привів нас до Палацу Шенборнів — справжньої казки, побудованої серед карпатських лісів. Він — представник неоромантизму, колись належав графській родині й донині зберігає атмосферу шляхетної епохи. Велична будівля з башточками, затишний парк і став — усе це занурило нас у світ романтики.
Далі ми вирушили до Ужгорода. Головною пам’яткою став Ужгородський замок. Тут ми почули захопливу розповідь про історію цих земель. Окрім замку, місто зачаровувало своїми затишними, вузькими вуличками, викладеними бруківкою, атмосферними кав’ярнями та привітними місцевими. Ми дізналися багато нового про мультикультурність регіону, де здавна співіснують українці, угорці, словаки й роми.
Наступний день подарував незабутнє єднання з природою. Спочатку — водоспад Шипіт: могутній потік води серед карпатського лісу, шум якого ніби змивав увесь біль і наповнював душу позитивом. А далі — справжня перлина Карпат: озеро Синевир. Його розміри, вид на навколишні гори й легенда про кохання Сині та Вира — усе це створило неповторну атмосферу.
Останній день мандрівки розпочався із ранкового підйому в гори на джипах. Зустріти схід сонця на горі … Що може бути романтичнішим? Підйом та спуск по крутих гірських дорогах додав нам неабиякого адреналіну. По дорозі додому ми завітали ще до Львова. Вузькі вулиці з бруківкою, аромат кави, дзвони соборів і романтична музика на площі Ринок — Львів справді є містом, куди хочеться повертатися. Ми побачили Оперний театр й Порохову вежу, сфотографувалися поблизу пам’ятників Іванові Франку, Данилу Галицькому та Володимиру Івасюку, познайомилися з сучасним львівським стріт-артом. Дехто спробував знамениту львівську каву, інші — шоколад із Майстерні шоколаду. Львів став ідеальним фіналом нашої подорожі.
Сподіваємося, що неповторну красу Карпат, яка манить, чарує, захоплює, побачимо ще не раз. Хочеться повернутися в казкову сторінку нашої України якнайшвидше. До скорої зустрічі, мольовниче Закарпаття!
