Травневий день розлив навколо теплий простір, сповнений аромату бузку, легкого щему та передчуття великих змін. Для великої родини Подільського наукового ліцею цей день став особливим рубежем — часом підбиття підсумків, щирих слів вдячності та свята, яке назавжди залишиться в пам'яті.
Цьогорічне свято Останнього дзвоника вразило своєю динамічністю та сучасним драйвом. Головним сюрпризом дійства стали неймовірні, енергійні флешмоби від дев'ятикласників та одинадцятикласників. Синхронні рухи, шалена енергетика та щирі усмішки змусили аплодувати абсолютно всіх присутніх, задавши тон усьому святу.
А коли над подвір'ям розлилися перші акорди символічної пісні «Життя триває», серця присутніх забилися в один унісон. Цей музичний номер став справжнім маніфестом стійкості, віри у світле майбутнє та незламності нашого духу, нагадуючи кожному: попри всі труднощі, попереду — нові горизонти й перемоги. Життя триває, і кожен наш крок — це внесок у майбутнє України, яке сьогодні будують ці талановиті діти.
Подільський науковий ліцей традиційно тримає високу планку інтелектуальної еліти: урочистим став момент визнання та гордості — нагородження тих, хто своєю працею прославляв ліцей протягом року. Овації лунали на честь талановитих випускників, які вибороли призові місця на всеукраїнських олімпіадах, конкурсах-захистах Малої академії наук та творчих змаганнях. Окремою яскравою сторінкою свята стало вшанування ліцейних інтелектуалів. Дипломи та кубки отримали тріумфатори — переможці Чемпіонату міста з інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?». Їхній гострий розум, гнучка логіка та вміння працювати в команді вкотре довели: у стінах ліцею ростуть майбутні лідери думок та наукових відкриттів.
Свято Останнього дзвоника — це завжди про глибокі сенси. Зворушливим етапом лінійки стало слово батьків. Зі сльозами на очах та безмежною гордістю в голосі вони дякували педагогам за терпіння, мудрість та любов, з якою ті плекали кожну особистість, а дітям бажали сміливості на життєвому шляху. У відповідь прозвучало слово випускників. Одинадцятикласники висловили вдячність рідному ліцею, який став для них не просто закладом освіти, а справжнім домом, де їх навчили мислити критично, любити рідне слово й ніколи не здаватися перед труднощами.
Найбільш емоційним, традиційним і глибоко символічним моментом свята, від якого на очах дорослих і дітей забриніли сльози, став коридор-оберіг. Батьки підняли над головами вишиті українські рушники, утворюючи довгу, яскраву і священну арку. Під звуки мелодії, тримаючись за руки, цим символічним життєвим шляхом рушили наші старшокласники. Рушник — це генетичний код нації, символ материнського благословення та щасливої долі. Проходячи під цим покровом, випускники ніби переходили з безтурботного дитинства у доросле, самостійне життя, захищені любов’ю та молитвою рідних людей.
Останній дзвоник у Подільському науковому ліцеї пролунав, сповіщаючи про початок літніх канікул для одних та старт великого дорослого плавання для інших. Попереду — нові виклики, але ліцеїсти точно знають: із тим багажем знань, цінностей та підтримки, які вони здобули тут, їм під силу підкорити будь-які вершини.
У добру путь, дорогі випускники! Нехай ваше життя буде мирним, яскравим та успішним!
